Студентський театр «Гармидер» Горохівського коледжу ЛНАУ вже кілька років поспіль дивує своїх шанувальників новими прем’єрами. Здебільшого це класичні постановки за творами відомих авторів, які знайомі не одному поколінню. Цього разу на суд глядача була представлена нова, незнайома вистава «Ромео і Жасмін» за твором сучасного драматурга Олександра Гавроша.
Зворушлива історія про старого пса Чарлі, який покохав поранену чаплю Жасмін не залишила нікого байдужим. Особливо припав до душі старий служака Чарлі (Павло Дмитрук), якого господарі вигнали з двору, щоб «звільнити будку для нового хазяїна». Приємне враження на глядачів справив і кіт Маркіз (Микола Флешер), який зарекомендував себе чудовим філософом сільського подвір’я. Він живе в своє задоволення і не упускає моменту поласувати завжди чимось смачненьким. Поранена чапля Жасмін (Вікторія Долайчук) вирізняється з усіх не тільки гарним вбранням, але й розумом. Вона відкриває мешканцям обійстя очі на багато речей, розповідаючи про волю, про інший край, про кращі закони. Своїми розмовами чапля надихає Чарлі і повертає його до життя. Тож не дивно, що він закохується у чужинку.
На окрему увагу заслуговує пташиний двір (Анна Беляк, Олеся Вакулюк, Богдана Ільків, Юлія Куліш, Олександр Власюк). Півень (Олег Навроцький) досить правдиво вжився в роль господаря курячого гарему. Його кури мають подібне вбрання, але кожна свій характер. Таке «жіноцтво» надало неабиякого колориту виставі.
Треба відзначити, що костюми, створені самими студентами, зуміли окреслити індивідуальність кожного з героїв. Пес має шапку з опущеними вухами, кіт – червоні рукавиці і бантик на шиї, чапля – легеньку напівпрозору білу сукню і яскраві черевички. Кожен день життя цього подвір’я схожий один на другий. Щоранку господиня (Надія Погодіна) дає лад його мешканцям: доїть корову, випускає галасливих курей. Вона постійно дорікає чоловіка ( Володимира Власюка) за те, що той даремно годує старого собаку і чаплю. Та у фіналі вже й вона стає добрішою. Студенти зіграли світ людей і тварин , як одне ціле, не розділяючи його на умовності.
«Ромео і Жасмін» - це драматична історія про людей і тварин, філософська притча про людську жорстокість і про щирість почуттів тварин. Тут зіставляються два світи – тваринний і людський, що призводить до висновку, що тварини – добріші та милосердніші. У простій формі йдеться про складні і глибокі речі. Колектив театру «Гармидер» завжди спонукає своїх шанувальників до роздумів. Цього разу перед глядачем постало питання: «Хто ми такі? Тупі кури, народжені для того, щоб їх з’їли, чи хижаки – ті, хто велить їсти інших? Є третій шлях – бути просто порядною людиною, жити самому і давати жити іншим». Вибір за кожним із нас. Думаймо, поки ще маємо право вибору.
| 
