Студентський театр «Гармидер» щороку дивує своїх шанувальників новими постановками. Цього разу відбулася прем’єра вистави «За двома зайцями» за твором Михайла Старицького. І не зважаючи на те, що сьогодні 21 століття, комедія поставлена за класичним варіантом. Історія любовного трикутника не залишила байдужим нікого. Талановиті актори ніби й не грали, вони жили своїми героями, тож глядачі із захватом поринули в атмосферу перипетій.

Київський цирульник Голохвостий примудряється залицятися одночасно до двох дівчат. Першокурсник Святослав Поліщук (А-11)  вміло маніпулює оточуючими, спритно підлаштовуючи обставини під себе. У ролі багатої Проні (ОФ-21) – неповторна Катерина Стецюк, яка легко зачаровує і викликає овації, ледве з’явившись на сцені. Якось особливо зворушливо виглядали Прокіп Свиридович та Явдокія Пилипівна Сірки, які танцювали під дудку своєї єдиної дочки. Дмитро Анков’як (А-31)  та Катерина Возняк (О-31), які виконували ці ролі, уже не перший раз успішно працюють у парі.

 Варто відзначити, що родзинкою свята стала служниця Химка – Ірина Халімон (ОФ-21), яка пустила в хід усю свою привабливість і надала виставі живого гумористичного вигляду. Особливо сподобалися монологи дівчини, під час яких вона сипала дотепними жартами. Особливого шарму надала дійству гра студентки технологічного відділення  Богдани Ільків (Т-21), яка вправно керувала вихованками пансіону благородних манер. Здалося на хвилину, що вона насправді повернулася з тієї епохи.

Образ Секлити допоміг краще зрозуміти побут і традиції українського народу, його моральні погляди. З цим завданням Софія Тимчишин (ОФ-21) справилась блискуче. Особливо шалених обертів набрала її наполегливість коли вона застала на гарячому цирульника і свою дочку Галю. Вродлива дівчина Галя (Людмила Дячук; Т-41) і Степан (Володимир Оніщук; А-31) змусили всіх повірити, що на першому плані мають бути природні почуття, повага і щире кохання. Вдало перевтілилися на сцені і студентки бухгалтерського відділення Юлія Куліш (ОФ-21) та Олеся Вакулюк (ОФ-21), які зуміли зіграти не одну роль за вечір. Спочатку вони були витонченими вихованками благородного пансіону, а пізніше – веселими, метушливими кумами. І в обох випадках дівчата були правдивими, жили на сцені за законами художньої правди даного твору.

Актори не обмежувалися виключно сценічним простором. Деякі персонажі виходили на сцену із залу. Публіка яскраво реагувала на моменти із монашкою Марією Клехою (ОФ-21). Правдивими і переконливими були квартальний Олександр Власюк (А-11), жид Дмитро Лизун (А-11), друзі Голохвостого Андрій Чирський (А-31) та Михайло Зубінський (А-31).

Неповторна атмосфера Київського Подолу, з особливим складом його жителів, мовою, гумором надали виставі незвичайного колориту. Режисер М.П.Наглюк чудово попрацювала над виставою: відмінний акторський склад, яскраві костюми і декорації. Кожен актор мав свій оригінальний вигляд, а деякі ще й по декілька разів переодягалися. Час від часу вони радували глядачів вокальними номерами та танцями.

За веселістю та безтурботністю, на перший погляд, комічної постановки все ж порушувались важливі питання, які сьогодні залишаються актуальними. Адже у гонитві за грішми втрачаються справжні цінності – кохання та чесність, а світом править лише брехня. Добре відоме українське прислів’я характеризує усю суть вистави «За двома зайцями поженешся – жодного не спіймаєш».

М.П. Наглюк, керівник студентського театру «Гармидер»

ФОТО